відзвичаїти
Смотреть что такое "відзвичаїти" в других словарях:
відзвичаєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
відзвичаєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відзвичаїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відзвичаїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відзвичаїти — див. відзвичаювати … Український тлумачний словник
відзвичаїтися — див. відзвичаюватися … Український тлумачний словник
відзвичаювати — юю, юєш, недок., відзвича/їти, а/ю, а/їш, док., перех. Змушувати кого небудь відвикнути від чогось … Український тлумачний словник
відзвичаюватися — ююся, юєшся, недок., відзвича/їтися, а/юся, а/їшся, док. Втрачати звичку до чого небудь; відучуватися … Український тлумачний словник
відвикати — відвикнути (утрачати звичку робити що н., бувати десь тощо), відзвичаюватися, відзвичаїтися, відучуватися, відучитися … Словник синонімів української мови
відзвичаювати — відзвичаїти (примусити позбутися якоїсь звички), відучити, відучувати … Словник синонімів української мови
